12 вересня 2026 року речник Кремля Дмитрій Пєсков заявив, що територія Литви «буде під прицілом» російської ядерної зброї, якщо країна дозволить союзникам розміщувати у себе таку зброю. Литовські парламентарі оперативно відреагували на цю заяву, розцінивши її як засіб політичного та психологічного тиску з боку Москви.
Травнева ініціатива та контекст
У травні голова литовського Сейму Юозас Олекас заявив, що в нинішній геополітичній ситуації варто розглянути можливість внесення змін до конституції, щоб дозволити розміщення ядерної зброї в Литві. Міністр оборони Робертас Каунас підтвердив, що Вільнюс веде переговори з американцями щодо розміщення ядерної зброї США на території балтійської країни. Саме на цей контекст наклався вересневий коментар Пєскова.
Реакція литовських політиків у Сеймі
- Лаурінас Кащюнас, голова опозиційної фракції «Союз Вітчизни – Литовські християнські демократи», заявив: «До таких висловлювань дійсно потрібно ставитися з гідністю та спокоєм, це, безперечно, було очікувано» та додав: «Росіяни не нападають на сильних».
- Ремігіюс Мотузас, голова Комітету Сейму з питань закордонних справ, заявив: «Я вважаю, що це психологічний та політичний тиск» та закликав: «Ігнорування – найкращий вихід із цієї ситуації».
- Дайнюс Гайжаускас із фракції «Союз литовських селян і зелених» зазначив, що Литва стала потенційною мішенню для Росії навіть після вступу до НАТО.
Спільна позиція
Кащюнас наголосив, що весь НАТО є мішенню для Росії, тому зміна положення Конституції сама по собі не змінить статусу Литви, і країна має забезпечити застосування всієї системи стримування Альянсу, включаючи ядерну парасольку. Мотузас додав, що раніше Росія подібним чином залякувала країни, які прагнули вступити до НАТО, такі як Фінляндія та Швеція, і закликав не реагувати на заяви Москви, оскільки реакції вигідні Росії.
